Лекція 3. Подністров’я. Західне Поділля та Буковина

Лекція 3. Подністров’я. Західне Поділля та Буковина. Тернопільська обл., Борщівський та Заліщицький р-ни; Чернівецька обл., Заставнівський р-н.

Жіноче святкове вбрання поч. ХХ ст. на основі дослідження Еріха Кольбенгаєра 1902-1912рр. “Далеко від осередків культури, осторонь від світового гамору і досі тілько мало діткнений великими питаннями і проблємами, які потрясають західною Європою, лежить на скрайнім сході австро-угорської монархії малий коронний край Буковина. Корінна людність сего краю Русини та Румуни, а культура єго стоит на високім степені. Потреби буковиньского мужика не великі, майже всі може він заспокоїти дома працею своїх рук і добутками зі свого поля”. Еріх Кольбенгаєр, Чернівці, 1912р.
Словник:
Горбатка, або опинка – чотирикутний шматок червоної або чорної вовняної тканини домашнього виготовлення, що заміняє спідницю; по полю перенизаний різнокольоровими смужками, золотими чи срібними нитками; по краю часто доповнювався гачкованим мереживом. Нижні кінці горбатки загорталися і затикалися за пояс, щоби не заважали під час ходи і роботи.
Ширинка – хусточка з полотна, переважно квадратної форми, величиною від 50 до 60 сантиметрів; в її чотирьох кутах вишивали геометричну або стилізовану квітку, краї були підрублені яскравою  волічкою (вовняною ниткою). Таку ширинку кожна дівчина вишивала своєму молодому, а він затикав її на весіллі за пояс.
Гердан – плетінка з бісеру, вузька або широка, гладенька або на однім кінці зубчаста. Гердани носять дівчата на шиї або на голові, а парубки прикрашають ними свої капелюхи.
Тайстра – вовняна торба, ткана килимовою технікою на різні узори, ручкою слугувала пришита крайка. Носили тайстру як жінки, так і чоловіки.