Заволікання

Заволікання – один з найдавніших швів, що імітує перебірне ткання. Ткач на верстаті за допомогою човника перебирає парне число ниток справа наліво. А коли човник повертається зліва направо, не зручно міняти розчислення лівою рукою, тому кожен другий ряд повторює кожен перший. Розчислення міняється в третьому ряду.

1-3.Варіант виконання закріпки на початку роботи.
Шиється технікою «вперед голку» справа наліво в повну довжину узору. Рідше зустрічається виконання впоперек узору.

Шиється технікою «вперед голку» справа наліво в повну довжину узору. Рідше зустрічається виконання впоперек узору.
4. Виконуємо перший ряд узору. Дійшовши до лівого краю, перевертаємо полотно на 180°.
5. Наступний ряд шиємо також справа наліво, повторюючи попередній.

Дуже важливо не помилитись ні на одну нитку, рахуючи стібки і проміжки, в першому ряду.

7-10. В наступному ряду міняємо розчислення ниток у стібках і проміжках згідно схеми (16). При виконанні заволікання маємо справу з чисницями. У переважній більшості узорів, вишитих заволіканням, ми маємо парні ряди зі зміщенням діагональних ліній на дві нитки. Але якщо використовується дрібне полотно, то можна зробити більш виразний орнамент, укрупнивши його, вишивши чисницю на три або на чотири нитки.

11-12. Коли закінчується робоча нитка, можна заправити її в сусідньому прошитому ряду, проходячи на звороті тим же шляхом кілька стібків. Можна також заправляти під стібками узору. Починати нову нитку можна в тому ж ряду, який закінчився.

13. Готовий зразок - лице.
14. Готовий зразок - виворіт.
15. Схема вишитого узору.

Схему вишивки заволіканням можна легко подати на краткованому папері (у клітинку). Її можна виконати хрестиком.
Згідно такої схеми, одна клітинка у «чисниці на 2» означає стібок на дві нитки полотна і повторення у другому ряду, де розчислення буде мінятись у третьому ряду.
У «чисниці на 3» одна клітинка означає стібок на три нитки полотна і повторення двічі, що становить 3 стібки х 3 нитки. Розчислення буде мінятись у четвертому ряду.
Проте, в народних узорах трапляються інші розрахунки. Часто дотримуються парної кількості рядів, але змінюють кількість ниток в стібках на три або чотири. Такі орнаменти виглядають витягнутими у ширину.
В разі виконання довгого ряду існує ймовірність стягування тканини вишивальною ниткою. Щоб запобігти цьому, в деяких випадках кожен ряд вишивають окремою ниткою. Тоді після прання і прасування нитки вишивки підтягуються за рахунок запасу їх довжини. Краї цих ниток можуть бути довгими і утворювати тороки, наприклад на хустках Житомирщини.
На Рівненщині однією ниткою вишивають два парні ряди, таким чином, кінці ниток залишаються з одного боку виробу.
Для того, щоб тканина не збиралась, кожен стібок бажано виконувати окремо, не набирати на голку кілька.

---