Майстер-клас 6. Крій традиційної жіночої сорочки.
23 березня в Музеї Івана Гончара відбувся практикум з історії традиційного вбрання.
Традиційний спосіб крою та шиття характеризується надзвичайно поважним ставленням до матеріалу. Народний крій дуже обережно приміняє ножиці і допускає мінімальне розрізання.
-- Вивчаємо найдавніший тип сорочок – “в перекидку”. Такий крій є спільним для жіночих та чоловічих сорочок.
Крій традиційної сорочки залежить в першу чергу від ширини домотканого полотна, що в різних регіонах варіювалась від 45 до 70 см. Розкладання тканини для крою суворо контролюється проляганням ниток основи та піткання. Не допускалось перекошування основи та її деформація. Зберігаючи основу прямовисною, об’ємність та художніх ефектів форми досягали шляхом призбирування, закладання дрібних і більших рясочок. Не визнає народний крій і різання тканини по косій та заокругленій лініях.
-- Вивчаємо традиційний уставковий крій сорочки з двома варіантами пришивання уставки до станка – по основі та по пітканню.
Також прозвучить інформація про народні звичаї та заборони щодо початку вишивки та пошиття сорочок жіночих, чоловічих та дитячих. Про обряди та ритуали, що здійснювали з сорочками. Про “побутову магію” і табу наших предків.
Майстер: Олександра Сторчай, старший науковий співробітник Музею Івана Гончара.
