Занизування

Занизування – один з найдавніших швів, що імітує ткання. Голка з ниткою виконують роль човника на ткацькому верстаті.

1-3. Робимо закріпку на початку.
Шиється технікою «вперед голку» справа наліво в повну довжину узору. Рідше зустрічається виконання впоперек узору.

4. Виконуємо перший ряд узору. Дійшовши до лівого краю, перевертаємо полотно на 180°.
5. Наступний ряд шиємо також справа наліво, але міняємо розчислення ниток у стібках і проміжках згідно схеми. Дуже важливо не помилитись в першому ряду!
6-7. Виконуємо наступні ряди узору. Як правило, діагональні лінії в орнаментах зміщуються на одну нитку полотна. Цей шов нагадує «заволікання», але з тією різницею, що в заволіканні маємо східчасті діагональні лінії, а в занизуванні – прямі. Це дозволяє виконувати дрібні витончені візерунки.

9-10. Коли закінчується робоча нитка, можна заправити її в сусідньому прошитому ряду, проходячи на звороті тим же шляхом кілька стібків, або сховати під стібками узору.

11. Готовий зразок - виворіт.
12. Готовий зразок - лице.