Сьогодні хочемо розповісти Вам про красуню із Житомирської області. В цій сорочці стільки знахідок для вишивальниць, що її можна назвати «енциклопедією майстерності». Наприклад, вишукане поєднання відтінків - сірий льон і молочно-білі нитки. Його можна сміливо «брати на озброєння» сучасним майстриням. А наші прабабусі, щоб отримати білені нитки, вибілювали їх аж три сезони!
Перш за все привертає увагу техніка вирізування із заповненням «віконце». В старі часи для підрізання ниток набирали на голку потрібну кількість ниток і перетирали їх добре заточеним ножем. І як акуратно це робили!
Візерунки, виконані настилуванням – приклад гарного вибору товщини нитки, яка не залишає просвітів при вишиванні.
Майстриня також використала в роботі кілька видів мережок: мережку безчисну в прикріп стовпчиками на погрудках, мережку чисну не прутикову на поділках, та мережку одинарний прутик для підгину.
Довершеності сорочці зазвичай надають дрібні деталі збирання, а саме: зубцювання одинарним прутиком на манжетах, довгий ряд пухликів між рукавом і уставкою та пишне рясування біля манжету.
Бокові шви майстриня теж з’єднала не просто, а потрійною розшивкою одинарним петельним швом.
Поки описували сорочку і собі захотілось зробити шедевр!
Сторінка з описом цієї сорочки в нашій галереї.
Автор: Людмила Руссу.