Техніки: хрестик косий, штапівка двобічна, викінчення петельним швом.
Оригінал сорочки з Гуцульщини вишила замовнику мама. Після того як сорочка була зношена, до нашого майстра звернулись із проханням зробити копію. Для виготовлення взято домотканий льон. Цікаво, що полотно «показало характер»: виявляється, іноді, при тканні щоб вирівняти тканину, поперечну нитку проводили не до кінця, а до половини, а потім повертались. Довелось враховувати цю особливість як при вишивці, так і при збиранні сорочки.
Візерунок виконаний хрестиком, штапівка додає малюнку завершеності: елементи, обведені штапівкою, ніби починають випромінювати світло.
Крій сорочки – традиційний, «вперекидку». Для того, щоб підняти лінію плечового шва, рукава врізали в станок, саме такий спосіб був використаний цього разу.
Ручна збірка додає довершеності і особливої теплоти виробу, тож ця сорочка була зшита вручну запошивочним швом (шов акуратний з лиця і зі звороту, міцний та зручний), підрублена мережкою прутик. Кутасики виготовлені з ниток муліне, які використовувались для вишивки.
Автор: Людмила Руссу.